Так хочеться вже цієї хвилини знову опинитися на Чумацькому Шляху і виблагати його більше не приймати українські душі — он вже від них на ньому біло-біло. Обірвати цю безперевну хвилину мовчання, що перетворилася у непроглядну чорну ніч.Чи зачерпнути срібним цебром срібної цілющої води і окропити всю Україну. Очистити її від горя …
До неба боляче вже очі підіймати…
скільки їх там наших Героїв ….
Вічная пам’ять Тобі , Назар Буцик
Герої не вмирають
,,Засинай у мене на плечі,
Відпочинь, до раю ще півнеба….
Місто як дитина спить вночі,
Місто відібрало сон у тебе…
Всі безсонні ночі від весни
Злилися в одну пекельну змову…
Щоб не чути музику війни,
Брате, засинай під колискову…ʼʼ