Час працює тихо, але красномовно.
Одні й ті ж герої – різні миті часу.
Ці діти були маленькими, коли саджали дерево, і в його тендітних гілках вже тоді жила їхня турбота.
Тепер вони підросли, дерево розкинулося вусібіч, а попереду новий кадр: ті ж обличчя, але вже дорослі, а дерево – могутній велет, що тримає в собі день сьогоднішній і майбутній.
