Зарубіжна література

Викладання зарубіжної літератури здійснюють українською мовою. Твори
зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчають в українських
перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами,
якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо).
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури є поточне,
тематичне, семестрове, річне оцінювання.
Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів
щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог
навчальної програми. Формами поточного оцінювання є виконання учнями різних видів
усних і письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах тощо.
Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за роботу учень міг одержати від 1 балу
(за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно
відповідь або виконану роботу).

Оцінювання навчальних досягнень учнів з світової літератури має здійснюватися за такими критеріями:

 

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий літературний факт або явище (автора й назву твору, окремих літературних персонажів тощо)
	2	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням (називає окремі факти з життя і творчості письменника, головних персонажів твору, упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо)
	3	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні жанр твору, упізнає літературний факт за описом або визначенням)
II. Середній	4	Учень (учениця) має уявлення про зміст твору, може переказати незначну його частину та з допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал
	5	Учень (учениця) знає зміст твору, переказує окрему його частину, знаходить у тексті приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження і доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення літературних термінів
	6	Учень (учениця) знає зміст твору, може переказати значну його частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди, уміє формулювати думки, називає риси характеру літературних героїв, встановлює окремі причиново-наслідковізвязки, дає визначення літературних термінів з прикладами
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту
	8	Учень (учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує текст, виправляє допущені помилки, добирає докази на підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти, поняття для виконання стандартних навчальних завдань
	9	Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу лiтературного твору, застосовує теорію в конкретних ситуаціях, демонструє правильне застосування матеріалу, складає порівняльні характеристики, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань
ІV. Високий	10	Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі здібності, самостійно оцінює літературні явища, працює з різними джерелами інформації, систематизує, узагальнює та творчо використовує дібраний матеріал
	11	Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, вміннями й навичками комплексного аналізу художнього твору, використовує засвоєні факти для виконання нестандартних завдань, самостійно формулює проблему й вирішує шляхи її розвязання, висловлює власні думки, самостійно оцінює явища літератури й культури, виявляючи власну позицію щодо них
	12	Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань та вмінь на нестандартні ситуації, має схильність до літературної творчості

Види робіт із зарубіжної літератури
Основними видами класних і домашніх письмових робіт:

• відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
• написання навчальних класних творів;
• виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе;
  створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);
• тестування;
• складання планів (простих і складних);
• складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах),
  робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою,
  критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені
  чинними програмами для базової школи тощо.
  Основними видами класних і домашніх усних робіт із зарубіжної літератури є:
• виразне читання художніх текстів;
• відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
• складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;
• читання напам’ять;
• переказ (докладний і стислий) тощо.
  Розвиток мовлення, контрольні роботи.
  Можливі види робіт із розвитку мовлення:
  – складання оповідання (казки) за прислів’ям;
  – добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають
  головну ідею твору;
  – введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
  – усний переказ оповідання, епізоду твору;
  – твір-характеристика персонажа;
  – написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
  – написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
  – твір-опис за картиною;
  – складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
  – підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) –
  індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху,
  естетичних уподобань письменника тощо;
  – складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії,
  анотації;
  – написання реферату;
  – ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
  – написання листа авторові улюбленої книжки;
  – інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.
  Можливі види контрольних робіт:
  – тест;
  – відповіді на запитання;
  – контрольний літературний диктант;
  – анкета головного героя;
  – комбінована контрольна робота тощо;
  – письмові контрольні твори.

Правила перевірки контрольних письмових творів із зарубіжної літератури
За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.
Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність.
Орієнтовний обсяг письмового твору

Клас	Кількість сторінок
5	0,5-1,0
6	1,0 – 1,5
7	1,5-2,0
8	2,0-2,5
9	2,5-3,0
10	3,0-3,5
11	3,5-4,0

Вимоги до написання творів
5 клас.
Серед умінь і навичок, які повинен набути учень п’ятого класу на уроках
літератури, особливу увагу приділяють умінню усно та письмово переказувати текст
(докладно, стисло, вибірково), встановлювати зв’язки між подіями твору,
характеризувати персонажів (головних і другорядних) на основі їхніх вчинків, знаходити
в тексті зображувальні та виражальні засоби мови, пояснювати їхню художню роль.
Написання твору дає змогу розвивати ці навички, працювати послідовно, поступово
ускладнюючи вид завдання. Теми, які пропонуються у п’ятому класі, враховують саме
послідовність набуття навичок аналізу художнього твору: від власне переказу окремих
епізодів до їх порівняння, аналізу зв’язків, характеристики героїв, художніх засобів
виразності.
6 клас.
У шостому класі на уроках літератури вдосконалюються вміння письмово
переказувати докладно, вибірково і стисло невеликі за обсягом епічні твори або
фрагменти з них, зокрема фрагменти з елементами опису (пейзажу, інтер’єру, портрета).
У творах учні повинні продемонструвати знання сюжету, основних образів та ідеї
художнього твору, вміння виділяти у творі ключові епізоди та встановлювати зв’язки
між ними, характеризувати та порівнювати героїв твору, їхні чесноти, цінності та
почуття. Як вид письмової роботи у шостому класі пропонується і складання плану
(простого і складного) характеристики героя, твору роздуму про героя.
7 клас.
У сьомому класі на уроках літератури вдосконалюються вміння розрізняти й
оцінювати риси літературних героїв, висловлювати власну думку про них, давати
письмово розгорнуту відповідь на поставлене питання. Учні вчаться визначати ідейнохудожню роль елементів сюжету (експозиції, зав’язки, кульмінації, розв’язки) та засобів
художньої виразності (тропів) у творі. Особлива увага приділяється характеристиці та
порівнянню тематики й проблематики, сюжету і героїв різних творів. Як вид письмової
роботи у сьомому класі пропонується і складання складного плану характеристики
образів, роздуму над проблема ми, порушеними у художньому творі. Основним жанром
твору у сьомому класі стає твір-роздум. Теми, які пропонуються у сьомому класі,
зорієнтовані на розкриття ідейного змісту та проблематики художнього твору,
формування навичок самостійного аналізу.
8 клас.
У восьмому класі на уроках літератури вдосконалюються навички аналізу твору:
визначення ідейно-художньої ролі елементів сюжету, композиції, пейзажу, авторської
характеристики героя, його вчинків, портрета. Учні вчаться розрізняти, оцінювати
конфлікти і чинники духовного життя літературних героїв. Як вид письмової роботи у
восьмому класі пропонується і складання плану власного усного або письмового
висловлювання. Жанри і характер учнівських письмових робіт урізноманітнюються: твір
роздум про художній твір, відгук, анотація. Теми, які пропонуються у восьмому класі,
зорієнтовані на розкриття конфліктів, складності духовного життя літературних героїв.
9 клас.
Вдосконалюються навички оцінювання конфліктів, героїв, проблематики, сюжету,
композиції програмових творів. Учні вчаться визначати систему образів твору,
аналізувати мистецьке явище в єдності змісту і форми, мотивувати свою оцінку
прочитаних творів. Письмові роботи, які пропонуються учням для виконання, різні за
обсягом, характером і жанром: твір-роздум, твір-мініатюра, відповідь на проблемне
питання, есе, тези до усного виступу з проблем твору.
10 клас.
Вдосконалюються навички критичного аналізу програмових творів, їх
проблематики, сюжету, системи образів, виражально-зображувальних засобів. Учні
вчаться аналізувати поведінку і вчинки героїв твору, їхні уявлення про сенс життя,
розкривати етико психологічні колізії, виявляти авторську оцінку героїв і подій твору,
характеризувати концепцію та найважливіші особливості поетики художнього твору. На
рівні окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літературно естетичних
систем учні порівнюють твори, які належать до різних національно-культурних традицій.
Особлива увага приділяється написанню робіт, різних за обсягом, характером і жанром.
11 клас.
Вдосконалюються навички критичного оцінювання художнього твору з точки зору
єдності змісту і форми. Учні вчаться розгорнуто пояснювати внутрішній світ героя в
єдності його світоглядних та ціннісних чинників, обґрунтовувати свою оцінку
прочитаних творів, порівнювати твори, які належать до різних національно-культурних
традицій.

Вимоги до оцінювання контрольних творів

Рівень	Бали	Характеристика змісту виконаної роботи	Грамотність
			орфографічних і пунктуаційних	лексичних, грама- тичних і стилістичних
Початковий (Бали  цього рівня одержу-ють учні, які не досягають значного успіху за жодним із визначених критеріїв)	1	Учень будує лише окремі, не пов’язані між собою речення; лексика висловлювання дуже бідна*.	15-16 і більше	9-10
	2	Учень будує лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова мовлення бідна й одноманітна.	13-14
	3	За обсягом робота складає менше половини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені.	11-12
Середній (Балів цього рівня заслуго-вують учні, які будують текст, що за критерієм обсягу, повноти відтворення інформації і зв’язності значною мірою задовольняє норму, але за іншими критеріями результати істотно нижчі)	4	Усне чи письмове висловлювання за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується уже певною завершеністю, зв’язністю; проте є недоліки за рядом показників(до семи), наприклад: характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті теми; порушенням послідовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий (у разі переказу – не використано авторську лексику).	9-10	7-8
	5	За обсягом робота наближається до норми, у цілому є завершеною, тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за низкою показників( до шести): роботі властива поверховість  висвітлення теми, основна думка не проглядається, бракує єдності стилю та ін.	7-8
	6	За обсягом висловлювання сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але робота характеризується недоліками за кількома показниками (до п’яти): помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий тощо.	5-6
Достатній (Балів цього рівня заслуго-вують учні, які досить вправно будують текст за більшістю критеріїв, але за деякими з них ще припускаються недоліків)	7	Учень самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень  текст (у разі переказу – з урахуванням виду переказу), вдало добираються лексичні засоби (у разі переказу – використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але в роботі є недоліки (до чотирьох),  наприклад: відхилення від теми, порушення послі-довності її викладу; основна думка не аргументується тощо.	4	5-6
	8	Учень самостійно будує достатньо повне (у разі переказу – з урахуванням виду переказу), осмислене, самостійно і в цілому вдало написане висловлювання, проте трапляються ще  недоліки за певними показниками(до трьох).	3
	9	Учень самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (у разі переказу – з урахуванням виду переказу); розкриває тему, висловлює основну думку (у разі переказу – авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (у разі переказу – використовує авторські засоби виразності, образності мовлення); однак припускається окремих недоліків (за двома показниками): здебільшого це відсутність виразної особистісної позиції чи належної її аргументації тощо.	1+1 (негруба)
Високий (Балів цього рівня  заслуго-вують учні, які вправно за змістом і формою будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіста-вляти різні погляди на той самий предмет, оцінювати аргументи на їх доказ, обирати один із них; окрім того, пристосову-ютьвисловлюван-ня до особли-востей певної мовленнєвої ситуації, комунікатив-ного завдання)	10	Учень самостійно будує послідовний, повний (у разі переказу – з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему; (у разі переказу – зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням стильової єдності і виразності тексту; але за одним з критеріїв допущено недолік.	1	3
	11	Учень самостійно будує послідовний, повний (у разі переказу – з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання; висловлює власну думку, зіставляє її з думками своїх однокласників (у разі переказу – враховує авторську позицію), вміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.	1 (негруба)	2
	12	Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює можливості використання тієї чи іншої інформації для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю.	–	1

Виразне читання напам’ять
1. Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої
уяви читця – особливо поетичного тексту).
2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.
3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.
Критерії оцінювання виразного читання напам’ять художніх творів

 

Рівні навчальних досягнень		Критерії оцінювання
Початковий	1	Учень монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту.
	2	Учень     невиразно     читає     напам’ять     невеличкий               фрагмент рекомендованого для вивчення твору.
	3	Учень читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок.
Середній	4	При читанні напам’ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру.
	5	Учень читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення.
	6	Учень читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами.
Достатній	7	При читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно.
	8	Вивчений напам’ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами.
	9	Учень виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності.
Високий	10	Учень   виразно,   без   помилок   та   неточностей,              декламує  твір напам’ять.
	11	Вивчений      напам’ять      твір      учень      декламує,                       виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного.
	12	Читання напам’ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору.

Вимоги до оформлення учнівських зошитів

Кількість робочих зошитів – по одному в кожному класі (у них учні виконують класні та домашні роботи). Для контрольних робіт використовують 1 окремий зошит.

Оцінку за ведення зошита виставляють окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

 

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії:

– наявність різних видів робіт;

• грамотність (якість виконання робіт);
• охайність;
• уміння правильно   оформляти   роботи               (дотримання              вимог               орфографічного режиму).

Орфографічний режим

1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо можна використовувати рызны кольори).
2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).
3. Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з літератури у 5-9 записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:

Перше жовтня Класна робота

4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять. Зразок підпису зошита:

Зошит

для робіт із зарубіжної літератури учня 5-А класу

Стебницької гімназії №6 ім.Героїв АТО

Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичний бал виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється).

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н\а (не атестований(а)).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань.

Наприклад, за відсутності 1 тематичної оцінки (учень був не атестований (н\а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».

Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр.